Viva Profesores

Leningrad. 1982 / 2009 © Olena Starynets

Olena. Leningrad. 1982 / 2009 © Olena Starynets

Академія

© Олена Старинець

Ти – студентка Інституту імені Репіна в Ленінграді,який всі продовжують називаюти Академією Мистецтв. Ти – молода, талановита дівчина з України.Ти маєш все, щоб бути успішною і щасливою. Але ти не маєш ніякого поняття про те, що таке є твоя Академія насправді. Ти не маєш жодного поняття про те, ким є ці люди, що називають себе художньою елітою. Вони не є тими, за кого себе видають. Вони не є справжніми художниками. Вони є рабами комуністичної пропаганди. Вони є слугами Комуністичної партії і агентами КГБ. Більшість твоїх однокурсників вже стало інформантами КГБ. Бо це – звичайний спосіб робити кар’єру в образотворчому мистецтві. О, якби ж тільки в образотворчому мистецтві! Саме так, по щаблях з вбитих, покалічених і оббріханих людей піднімаються на вершини радянського суспільства. Скільки ж невинних людей ти повинен знищити, щоб заслужити звання Народного Художника? О, це один з найбільших секретів радянської творчої еліти! Молода дівчина, ти весело і приязно посміхаєшся людям, бо ще нічого не знаєш про страшну академічну м’ясорубку, що вже приготувалася перемолоти твоє юне і чисте життя. В тоталітарній країні навіть порядня дівчина, яка має моральність, може бути ворогом держави.

2006

З рукопису книги
Академія Темних Мистецтв
Олени Старинець

Academy of Fine Arts. 1976. Leningrad

Academy of Fine Arts. 1976. Leningrad

Academia

© Olena Starynets

You are a student of the Repin Institute in Leningrad.
which everybody continue to call just the Academy of Fine Arts.
You are a young and talented girl from Ukraine.
You have everything to be successful and happy. But you have no idea, what is your Academy in reality. You have no idea, who are all those people, which are the fine art elite of Leningrad. They are just pretenders. They are not  real artists. They are slaves of the Communists propaganda.They are the slaves of the Communists party and agents of the KGB. Most of your classmates became informers of the KGB yet. Because it is a common way to make a career in the Soviet fine art.
Just like this, they are going up to the top of the Soviet society on the road from killed, tortured and labeled innocent people. How many innocent people you should to kill to get a title of the People Artist of the Soviet Union? Oh, this is one of the biggest secrets of the Soviet art elite!
Young girl, you are smiling so happy and friendly to everybody, because you have no idea about the horrible academic meat grinder, which is about to destroy your young and beautiful life. In the totalitarian country even the young decent girl like you could be an enemy of the state.

2006

From the manuscript
Academy of Dark Arts
by Olena Starynets

Main Entry. The Academy. 1998 / 2009  © Olena Starynets

Main Entry. The Academy. 1998 / 2009 © Olena Starynets

Прощання з Академією

© Олена Старинець

Я стояла біля головного входу Петербурзької Академії Мистецтв знову, через 16 років після її закінчення. Це було прощання.

За два тиждні я від’їжджала до Америки. Я дивилася на старий облуплений будинок Академії, що давно потребував капітального ремонту, майже без жодних емоцій. Дякий час я намагалася пригадати себе – молоду, щасливу, сповнену надій на майбутне. Це було досить давно, але думати про це було важко. Я не забула і не простила нічого. За цими важкими дверима з мідною ручкою багато років тому почався мій персональний кінець світу…

Все почалося з політичних доносів студента-стукача з Архітектурного [Ігоря Добоша з міста Долина Івано-Фран­ківської області], на які звернув увагу Декан Графічного факультета. Потім… Все нові і нові люди писали доноси, а все нові і нові люди реагували. Закінчилося все це багато років пізніше уже за президента Кучми покупкою квитка на літак до Америки…Що сказати тим людям, що заради власних інтересів і кар’єр, прикриваючись політикою Комуністичної партії і уряду, руйнували моє життя і мою сім’ю?

“Hej, tam gdzieś znad czarnej wody
Siada na koń kozak młody…”

“Бидло!” – нарешті сказала я і пішла геть.

“Żal, żal za dziewczyną,
Za zieloną Ukrainą,
Zal, żal serce płacze,
Już jej więcej nie zobaczę.”

2006

З рукопису книги
Академія Темних Мистецтв
Олени Старинець